ВІН БУВ ПРОРОКОМ У СВОЇЙ ВІТЧИЗНІ

   Можливо по іншому склалася би доля України, якби жив В"ячеслав Максимович. Але маємо те, що маємо. В ті березневі дні 1999 року сталася ДТП, яка забрала життя Чорновола В.М..
   В бібліотеці пройшла хвилина пам"яті "Він був Пророком у своїй Вітчизні".

Такого горя нам роки не змиють...

А люд товпився, хлинув все довкола....
Такого ще не бачив древній Київ:
Так Україна хоронила Чорновола...

О як болюче били тії дзвони
У Володимирському храмі пресвятім!..
Текла ріка прощальна, похоронна
У пишних барвах квітів та вінків....

Стелився шлях і цвітом, й пелюстками,
Людська ріка все лилася й текла...
З тужливими набожними піснями
Вас, В'ячеславе, та ріка несла...

У кожного в очах --- печаль і гіркі сльози....
А скільки прапорів! І чорні в них стрічки....
Який похід тяжкий! Який скорботний, Боже!
А в траурній машині, --- В'ячеславе, Ви...

По Горького спустившись, йдемо ми трохи вище.
Ще трішки, Боже! Ще трішечки і все....
І ось на Байкове ступаєм кладовище,
І серце кров'ю обливається й пече...

І знову музика сумна ця заридала,
Змішались рупори, ридання, гучномовці....
А Україна - ненька лиш стогнала,
Прощалися рідня, друзі, промовці...

І ось священики над гробом заспівали,
І "Вічна Пам'ять" вирвалась з сердець....
І в почесть постріли останні пролунали...
Усе. Посипалась земля.... Кінець....

І раптом квітів виросла гора,
Живих вінків, букетів і корзинок...
І тіло в лоно прийняла земля
На вічний, на блаженний, на спочинок....
Євгенія Юрчишина-Кулик
25.03.1999р.